Інтерв'ю Доума Карукоскі: кінорежисер Толкіна

Якщо ви збираєтеся зняти байопік про J.R.R. Толкіне, тобі краще знати свою справу. На щастя, Доум Карукоскі був великим шанувальником Середзем'я та ширшого фентезі задовго до того, як він став режисером Толкін. Фінський режисер раніше працював над Том Фінляндський і кращий хіт країни Грумп, але тепер зосереджується на молодому житті J.R.R., накреслюючи свої ранні роки до того, щоб покласти перо на папір Хоббіт.

Екранний шум Нещодавно зустрівся з Карукоскі в Лондоні, щоб обговорити питання про приведення Толкін до життя.

Де ви знімали сільську місцевість до переїзду в Бірмінгем?

Тому що Бірмінгем не існує, як 100 років тому, і для цього є велика, сумна і трагічна причина. Тож ми спробували знайти, де можна це зняти. Ми знімаємо це в старих районах Лондона? Де знайти місце з цією інфраструктурою? Ми обрали Північний Ліверпуль і Манчестер як наші основні місця розташування. А потім, звісно, ​​частина Sarehole Mill і Shire знімається якомога ближче – нам потрібно було знайти його графство. Ми б не їздили до реальних місць, тому що це неможливо з точки зору виробництва. Єдиним місцем, яке мало бути автентичним, був, звісно, ​​Оксфорд. Тому що це настільки інструментально. Недовго він прожив у селі. Він переїхав з Південної Африки, тому для нього це не так елементарно, але Оксфорд є. Тому було дуже важливо і важливо, щоб ми проводили локаційні зйомки в Оксфорді.

Однією з речей, які вирізнялися для мене під час перегляду фільму, було те, що він піднімається і дивиться на траншею, а там дракон. Ефекти від цього виглядали неймовірними, ніби там справжній дракон. Наскільки важко було отримати цей ефект – багато подібних ефектів – у фільмі, який, по суті, є байографічним фільмом з персонажами та діалогами?

Це була одна з моїх великих турбот. Як шанувальник Толкіна, я хотів внести ці елементи. Знову ж таки, знаєте, жодна з них не закінчена. По-перше, ви повинні розуміти, що [жоден із них] не походить із книг, тому що він ще не написав книг. І, як він сам казав, не буває натхнення один на один. Ідея полягає в тому, що допомагає те, що ви не пов’язані з тим, що насправді є в книгах. Те, з чим ви пов’язані, — оскільки я читав книги до того, як побачив фільми Джексона, до того, як побачив усі фантастичні речі сьогодні, я можу лише повернутися до своєї уяви, до того, як я відчуваю цей світ. А потім ви повертаєтеся до того, як він молодий чоловік, який малює той світ; він будує лінії. Отже, дракон, звичайно, Фафнір. Це історія Фафніра, це не Смауг чи Глаурунг із Сильмарильйону. Це Фафнір і його розум дракона, який є міфологічною істотою, яка представляє ваш найбільший страх. У цьому випадку це втрата ваших друзів і ваша любов, тому він стикається зі своїм найбільшим страхом у цьому світі. Треба зайти в емоції, у те, що відчуває герой, і в цих емоціях він бачить – бо він має розум генія – натхнення та елементи, ескізи картини, яку він пізніше використовує. Сподіваюся, це працює, тому що переплітається з емоціями, які він відчуває, а не є лише елементом фантазії в послідовності дій.

Ви згадали дещо дуже важливе про Толкіна та його походження, а саме те, що це не алегорія, хоча є місця, які походять із його життя.

Точно. Я завжди говорив, що це його власні емоційні потрясіння. Це не Мордор з точки зору алегорії, але він емоційно бачить потрясіння, коли стикається зі злом.

Неможливо подивитися на фронт і не побачити, наприклад, Болота. Очевидно, є речі з його життя, які вплинули на нього, але це не мета тексту чи історії, яку він розповідає. Наскільки важко вам було переконатися, що ви включили ці елементи, які посилаються на його фантазію збираюся творити, не вводячи людей в оману, думаючи: «О, «Володар кілець» — це про світову війну Я?’

Я думаю, що у фільмі легше, ніж у трейлері. У трейлері у нас був довгий процес отримання їх, щоб вони якось не намагалися переконати людей, що ми їм показуємо британський Мордор. Це важко. У фільмі легше, тому що ви повільно розвиваєте емоційне зростання персонажа, і через це емоційне зростання персонажа, бачення і стихії... Це не тільки бачення, а й те, що він чує, як дерева розмовляють. Це ще не енти, але дерева розмовляють, у них свій звук. Отже, все тут виходить з особистої точки зору молодого хлопчика. Для мене не важливо включати певний елемент фентезі, тому що я прихильник Толкіна. Для мене важливо, щоб я як фанат Толкіна показав, як розвивається розум молодого генія. І всі ці елементи можна взяти майже з будь-якої міфології… Тому важливо показати молодого хлопчика хто читає всі ці міфології і як його розум розвивається, і тоді те, що ви робите, насправді це досягає інший.

Трохи ширше Толкін, рано у вас є момент вимови. Чи це було навмисно, щоб прояснити всі неправильні вимови його імені?

Це було насправді в сценарії. Ця конкретна сцена була в сценарії до того, як я прийшов. Після того, як я приїхав, ми переписали кілька чернеток, але ця сцена була в сценарії. Мені просто сподобалася сцена. Мені здалося, що це смішно, тому що я також неправильно вимовив його ім’я. Фінською ви вимовляєте це як формулювання, тому ми вимовляємо це Tolk-en, але на виробництві ми чули, як багато людей вимовляють Tolk-ine. Я зустрічав так багато експертів з Толкіна, які так точно говорили, скільки довжини є буква «e». Тож це стало веселою сценою, навіть незважаючи на те, що ми переписували сценарій так багато способів. Я думаю, що він багато пережив це.

Ви говорили про те, як змінився сценарій. Чи завжди встановлювався кінець, який я вважав таким доречним завершенням цієї історії походження?

Не так, як у фільмі. Одне це було полегшенням, тому що одна з речей, як режисера, коли ви знімаєте біографічний фільм, — це те, як ви звужуєте час. З «Томом з Фінляндії», який був справді проблематичним фільмом, над яким ми працювали роками, найскладнішим було [часові рамки]. Завдяки цьому час скорочення було значною мірою зроблено. Так само було, принаймні, у першому сценарії, який я прочитав. Це було полегшенням, а також сюрпризом, тому що я знав історію К. С. Льюїса та припущення, але я не знав цієї історії. Це був своєрідний спалах моменту кохання, ця історія дружби. Це кіно, кінематографічна та епічна історія, сповнена емоцій. Так завжди було в сценарії.

З цієї ідеї сценарію ви показали, що він виріс з дитинства, і у вас було п’ять дітей-акторів, які виросли в головну роль. Як ви підійшли до цього і переконалися, що перехід був природним?

Спочатку я взяла Нік, а потім Лілі. Я почав з Ніка і Лілі, ми спочатку познайомилися з Ніком, але на той момент ми вже пройшли прослуховування кількох хлопців. Але як тільки я заблокував Ніка як свого Толкіна, і ми змогли переконатися, що він міг приїхати з Людей Ікс раніше, потрапити у фільм і репетирувати, тоді ми почали підбирати інших хлопців, які оточували Нік. І в той же час ми проводимо кастинг молодих хлопців – кількох молодих хлопців, які схожі один на одного. Коли у нас була зграя, ми почали репетиції манірності, щоб вони гуляли разом. Вони рухалися і мали певні манери, наприклад, яка їхня сильна рука, як вони сидять. І, звичайно, це має трохи змінитися, коли ти дорослішаєш, але ти як би знаходиш це. Надя Стейсі в зачісці та макіяжі чудово їх змінила. Тож ми подбали про це, щоб ваші емоції не припинялися, коли відбувається перехід.

Очевидно, одна з головних тем для обговорення цього фільму — маєток Толкієна, і вони начебто відкидають фільм. Як ви думаєте, чому це так, і чи відчуваєте ви з цього приводу?

Насправді вони не бачили фільму. Я запропонував їм можливість подивитися фільм разом зі мною, і я сподіваюся, що вони приймуть цю пропозицію. Я хотів би зустрітися з ними, показати їм фільм, почути їхні думки та обговорити, чому ми взяли певні мистецькі вольності. Я сподіваюся, і я відчуваю, що коли вони побачать фільм, вони помітять, що це було зроблено з повагою, захопленням і любов’ю до персонажа. Це не демонізує його характер, це емоційно дуже вірно. І що чудове в їхньому оголошенні, так це те, що воно не було ворожим, воно було схоже на: «Ми не маємо до цього жодного відношення». Що вони мають зробити, щоб не отримати 150 запитів на співбесіду. Я сподіваюся, що зможу посидіти з ними і подивитися фільм. 9 з 10 фільмів знято без маєтку не без причини, тому що навіть якщо це найпривабливіший маєток у світі, ви починаєте їх обслуговувати, а не [знімаєте фільм] для вас як художника.

Останнє запитання: що вам подобається Володар кілець фільм зі знімального майданчика Джексона?

О, боже. Через Helm’s Deep, другий.

Як Хеллоуїн вбиває зняв цю камею Луміса без CGI

Про автора